Корисна iнформацiя

Як швидко та якісно організувати вивчення географічної номенклатури

22.04.2014
Як швидко та якісно організувати вивчення географічної номенклатури

Організація вивчення географічної номенклатури є одним із важливих завдань учителя географії. Про важливість цього питання свідчить зміст чинних навчальних програм із цього навчального предмету. Так, у вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у всіх класах передбачені вміння називати і показувати на географічних картах певні об’єкти, причому в ряді випадків програма наводить чіткий обов’язковий перелік таких об’єктів.

Не меншу увагу учитель географії має приділяти й засвоєнню учнями просторового поширення певних явищ чи об’єктів. Це особливо важливо, оскільки географія є просторовою наукою.

Про значну увагу до вивчення географічної номенклатури свідчить, зокрема, зміст практичних робіт, виконання яких передбачене програмою. Слід зазначити, що наведені вище твердження не повною мірою відповідають змісту навчальної програми курсу «Соціально-економічна географія світу» (10 клас), у якій, на відміну від інших курсів, немає практичних робіт, спрямованих на вивчення географічної номенклатури. Не визначений у ній також перелік обов’язкової географічної номенклатури, хоча в ряді розділів її знання зараховано до державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Так, тема 1 розділу 1 передбачає, що учень «знає номенклатуру політичної карти та столиці країн», тема 2 цього самого розділу – що учень «показує на карті основні родовища корисних копалин» та ін. Проте в жодному випадку не визначено перелік географічної номенклатури. Немає у програмі також практикумів, які б передбачали роботу з контурною картою. На жаль, існуючі підходи до роботи з такими картами не сприяють систематичному їх використанню в навчальному процесі. По-перше, відсутні чітко прописані вимоги до їх проведення (як це має місце з веденням зошитів із ряду навчальних предметів). По-друге, немає також прозорих, закріплених у відповідних нормативних документах критеріїв оцінювання таких робіт. Проте чи не найбільшою причиною того, що роботі з контурними картами значна частина вчителів приділяє недостатньо уваги, є традиційний підхід до їх використання (розфарбовування території, використання їх як додаткового домашнього завдання або засобу для закріплення вивченого навчального матеріалу).



Однак такий підхід, з одного боку, у більшості випадків приводить до посилення репродуктивного характеру навчального процесу, а з іншого – потребує значних витрат часу.

Посібники серії «Картографічний тренінг» видавництва «Ранок» (6-10 класи) дають змогу певним чином відійти від усталених стереотипів щодо роботи з контурними картами.





Автор посібників поставив собі за мету розв’язати наступні завдання:
  1. Мінімізувати час виконання завдань без шкоди для засвоєння учнями географічної номенклатури.
  2. На оцінку за виконані завдання не повинні впливати чинники і критерії, які не мають свого відображення у вимогах чинних навчальних програм з географії.
  3. Принаймні частина завдань повинна мати проблемний характер чи має бути пов’язана з необхідністю самостійно опрацьовувати частину інформації, що давало б змогу вчителеві на законних підставах виставляти учням за виконану роботу оцінки будь-якого рівня.
  4. У ході виконання роботи учні повинні отримати певну інформацію про характеристику чи особливості географічних об’єктів, які вони мають наносити на контурні карти.
  5. Завдання повинні сприяти розвитку міжпредметних і міжкурсових зв’язків.
Розв’язуючи перше із поставлених завдань, автор спростив роботу учнів. Так, у більшості випадків для позначення того чи іншого географічного об’єкта на контурній карті достатньо поставити відповідну літеру, цифру чи значок. Це різко зменшує вплив на оцінку за роботу таких традиційних критеріїв, як акуратність чи дотримання правил розміщення підписів на карті (завдання посібників не передбачають перевірки знання цього матеріалу, оскільки такі вимоги відсутні в чинних навчальних програмах). Натомість використання цифр, літер чи значків дає змогу відпрацювання такого вміння, як точність позначення географічного об’єкта (ця вимога передбачена навчальною програмою з географії).

Ефективним засобом економії часу на виконання учнями завдань є робота на спеціальній контурній карті, де частина роботи вже виконана.

Реалізовуючи третє і четверте завдання, автор посібника в більшості випадків у завданнях прямо не називає об’єкти, які необхідно позначити, а дає їх опис, наприклад: «Першими літерами їх назв позначте на карті три найбільші за вантажообігом порти світу, а зображенням якоря – найбільший контейнерний морський порт світу». Виконання такого завдання передбачає не тільки перевірку знання учнями карти, але й має на меті визначити рівень знань учнів з конкретної теми. При цьому частина завдань містить матеріал навчального характеру. Прикладом може бути завдання 1 теми «Світові природні ресурси»: «На карті позначте відповідними умовними значками розташування найважливіших залізорудних басейнів світу, якщо відомо, що вони розташовані:
а) на найбільшому півострові другою за площею країни світу;
б) на захід від найбільшого з групи великих озер на межі двох країн;
в) у центральній частині найбільшої за площею країни Європи;
г) на північному заході країни, яка сама займає цілий материк;
д) на сході другої за кількістю жителів країни світу;
е) на південь від столиці найбільшої за площею країни світу;
є) на території найбільшої за площею і населенням латиноамериканської країни».

Виконання частини завдань передбачає знання навчального матеріалу з географічних курсів, які вивчались у попередніх класах, або з суміжних дисциплін. Такий підхід надає їм творчого характеру, що, у свою чергу, дає змогу вчителеві на законних підставах застосовувати 12-бальну систему оцінювання.

Значну цінність становлять завдання нестандартного характеру, а саме завдання, спрямовані не тільки на роботу з картографічним зображенням, як це має місце під час роботи зі звичайними контурними картами, але й і з легендою карти. Досить багато завдань (вони мають творчий характер) спрямовані, наприклад, на відновлення легенди карти. Інші завдання вимагають спочатку відібрати об’єкти , які необхідно позначити на карті, а потім виконати завдання (наприклад, завдання 3 теми «Кількість населення. Відтворення населення. Міграції»: «Із поданого переліку країн виберіть ті, де є численні біженці: Афганістан, Бангладеш, Грузія, Мексика, Судан, Чилі. На карті позначте їх першими літерами назв»).

Значна частина завдань передбачає заповнення таблиць або роботу зі вписування в текст відповідних географічних назв і традиційну роботу безпосередньо на контурній карті.
Зазначені особливості посібника сприяють покращенню підготовки учнів до роботи в нестандартних ситуаціях, розвивають їхнє мислення. Посібники містять 15 контурні карти із завданнями, які охоплюють практично всі теми навчальних програм з географії (академічний рівень). Автор не ставив за мету створити посібники, які б використовувалися на всіх без винятку уроках географії. У посібниках використовуються карти, які мають дещо менший масштаб, ніж у традиційних контурних картах. Проте формулювання завдань посібників та запропоновані способи їх виконання забезпечують високу ефективність роботи учнів. До того ж використання в начальному процесі контурних карт зменшеного масштабу сприяє підготовці учнів до роботи з такими картами в завданнях зовнішнього незалежного оцінювання.





Аналіз змісту завдань цього видання дає підставу стверджувати, що частину його завдань можна також використовувати і у профільних класах під час вивчення курсу «Географія». Завдання окремих тем посібників можуть виконуватися як протягом одного уроку, так і декількох. Крім того, частина завдань може бути виконана в класі, а частина – вдома (як домашнє завдання). Завдання картографічних тренінгів учитель може використовувати під час різних етапів уроку. Так, окремі з них більш доцільно використовувати на етапі актуалізації опорних знань. При цьому не обов’язково, щоб учні виконували всі завдання, які запропоновані у конкретній темі. Можливим є також використання завдань картографічного тренінгу і під час етапу засвоєння учнями нового матеріалу. При цьому вчитель може застосовувати різноманітні форми навчальної діяльності учнів. Так, можна виділити час на те, щоб учні ознайомилися зі змістом завдань, які вони мають виконувати, а безпосереднє виконання завдань учнями доречно здійснити під час пояснення вчителем нового матеріалу (наприклад, заповнення контурних карт, таблиць і пропусків у реченнях).

Ефективним є також використання завдань картографічних тренінгів у процесі організації вчителем самостійної роботи з текстом підручника та атласом. При цьому вчитель чітко визначає час виконання роботи, спільно з учнями здійснює її перевірку та корекцію. Текст, який опрацьовують учні у підручнику, не повинен бути занадто великим. Не менш дієвим є його використання у випадку, коли вчитель проводить урок у формі презентації, у тому числі з використанням мультимедійних засобів. У такому разі виконаннями учнями завдань посібника забезпечує цілеспрямований характер їх праці, підвищує уважність та пізнавальну активність, що позитивно впливає на якість навчального процесу.

Низку завдань (особливо пов’язаних із заповненням таблиць) найдоцільніше використовувати на етапі закріплення чи узагальнення навчального матеріалу. У цьому випадку учні працюють із контурною картою 3-6 хвилин, за необхідністю консультуючись з учителем.

Як уже зазначалося, використання завдань посібника можливе також як письмове домашнє завдання. Особливу цінність така форма роботи має у класах із наповнюваністю менше ніж п’ять учнів, коли школярі працюють за індивідуальною формою навчання, що досить характерно для сучасної малокомпетентної сільської школи.

Простота виконання роботи, поєднана із дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, робить карти навчального посібника важливим джерелом географічної інформації та дозволяє об’єктивно оцінювати результати навчальної діяльності учнів.

Використання картографічного тренінгу не виключає користування звичайними контурними картами. Посібник лише доповнює їх та розширює можливості вчителя щодо вдосконалення навчального процесу. У цілому можна зробити висновок, що використання пропонованого посібника позитивно впливатиме на рівень засвоєння учнями навчального матеріалу та виховання в них інтересу до вивчення предмету.

(В. Ф. Вовк, вчитель вищої категорії
Новомерчицької ЗОШ I-III ступенів
Валківського району Харківської області)
Назад