Корисна iнформацiя

«Людина розумна» чи «людина освічена»?

26.04.2014

«Людина розумна» чи «людина освічена»?

Людям властиво ідеалізувати минуле та скептично чи навіть гостро негативно сприймати теперішнє. Часто можна почути доволі суперечливі ствердження про те, що раніше світ був добрішим, їжа – смачнішою, речі – якіснішими і т. ін. Але коли говорять, що буквально 15-20 років тому діти читали значно охочіше та більше, - це, на жаль, правда, підтверджена даними статистики.

У кожного нового покоління порівняно з попереднім інтерес до книги та кількість витрачених на читання годин зменшуються. Якщо в останню третину XX століття жителі України приділяли читанню близько 11-13 годин на тиждень (при загальносвітовому показнику 7 годин), то зараз цей час скоротився вдвічі.

Коли до книг байдужіють діти – це особливо тривожить. Адже без читання неможливим є формування морально повноцінної та успішної особистості. У сучасному світі бути просто homo sapience («людиною розумною») вже замало. Щоб досягти успіху, посісти гідне місце в суспільстві, кожна людина повинна пройти певний brain-control (своєрідне випробування мозку, як аналог модного нині фейс-контролю). Це усвідомили поки що далеко не всі, але такою є реальність, і на цьому варто наголошувати.

Здавна в нашій країні показником освіченості вважався певний документ про закінчення якогось навчального закладу та отримання спеціальності. Але часи змінилися, і зараз людину оцінюють не за атестатом або дипломом, а за її особистісними якостями, що виявляються в спілкуванні та співпраці. І саме таким чином визначається «людина освічена», з якою надалі хочеться мати справу, будувати ділові та особисті стосунки. Можливо, це звучить доволі прагматично, але бути розумним на сьогодні дуже вигідно. Не кажучи вже про те, що, як і раніше, цікаво.

Кожні батьки мріють про щасливе майбутнє для своєї дитини. Тому настає нагальна необхідність дбати про формування в підростаючого покоління потягу до знань і створення умов для задоволення цього потягу. Як не банально, задовольнити цю необхідність може читання. Важливість цього захоплюючого заняття зумовлена такими факторами:
  1. читання активізує мисленнєву діяльність, змушує використовувати мозок на повну потужність (на відміну від інших способів отримання інформації: слухання лекцій, перегляду телевізійних програм). Дослідним шляхом доведено, що діти, які регулярно читають, здатні краще впоратися зі складними завданнями (як навчальними, так і побутовими), ніж їхні товариші, які читають мало;
  2. література розширює світогляд, збагачує знаннями, формує уявлення про моральні цінності;
  3.  читання покращує комунікативні навички та збільшує словниковий запас. У нашу епоху інтелектуальної праці вміння грамотно висловлювати свої думки є особливо важливим і в процесі здобуття спеціальності, і при працевлаштуванні;
  4. читання систематизує та впорядковує мислення. Люди, що читають, краще встановлюють пріоритети та роблять вибір у складній ситуації;
  5.  читання навчає концентруватися, дисциплінує. Саме вміння тривалий час зосереджуватися на одному завданні, контролювати свої дії найчастіше не вистачає сучасним дітям;
  6. читання ефективно знімає стрес. Згідно з дослідженнями британських психологів, відеоігри допомагають знизити напруження на 20 %, прогулянка – на 45 %, прослуховування музики – на 60 %, а занурення в улюблену книгу всього на десять хвилин – одразу на 68 %.
Отже, досі ще не вигадали більш ефективного способу оволодіння інформацією, розвитку ясності та гнучкості розуму, виховання в собі найкращих душевних якостей, ніж читання. Крім того, читання – хобі захоплююче й найбільш недороге. Книга лишається незмінним авторитетом та вірним помічником для «людей освічених» або тих, хто прагне такими стати.

Чим раніше маленькій особистості прищепити любов до читання, тим об’єктивно більшим буде її інтелектуальний потенціал.


У новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти визначено: «Метою освітньої галузі «Мови і літератури» є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій».

На виконання цього завдання спрямовані нові програми з літератури, які передбачають вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації літературних творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української та світової літератури, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами художнього перекладу.

Культурологічна лінія нових програм передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів та національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів тощо), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською та світовою літературою, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української літератури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови. Досягнення визначеної у Державному стандарті мети можливе лише за умови, що учень – «людина освічена».

Як же привчити дитину до читання? Звісно, традиційно вважається, що це входить до обов’язків шкільного вчителя, але педагоги сьогодні в один голос заявляють: процес виховання любові до читання має бути комплексним і безперервним, тобто продовжуватися і за межами класу. Найлегший та вже перевірений часом спосіб – створити культ читання у сім’ї: у ранньому віці добре читати малюкові вголос, у молодшому та середньому шкільному віці – разом читати та обговорювати програмні твори; старшокласникам частіше дарувати хороші книги. Досвідчені вчителі, звертаючись до батьків, наголошують: якщо ви вважаєте, що достатньо просто навчити дитину читати (тобто розрізняти літери, складати з них слова, а зі слів – речення) і віддати її до школи для того, щоб вона виросла освіченою людиною, то ви дуже помиляєтеся. Не кожен малюк, отримавши перепустку до світу книг, обирає для себе там залишатися. Дуже важливо на власному прикладі та шляхом бесід і занять показати дитині усе розмаїття горизонтів та можливостей, яке відкриває перед людиною книга.

Розуміючи важливість читання, автори видавництва «Ранок» створюють навчальні посібники, за допомогою яких родина і школа можуть виховати ерудованих, всебічно розвинених, мислячих читачів. До таких посібників належить хрестоматії з позакласного читання. У них під однією обкладинкою зібрані найвизначніші твори, передбачені чинною програмою для позакласного та сімейного читання. Вони різноманітні за темами та жанрами: від парадоксальної англійської дитячої поезії до проникливих віршів російських авторів про природу; від старовинних народних казок до мудрих чарівних історії популярних авторів (наприклад, Дж. Р. Р. Толкіна та Р. Даля). Твори супроводжуються питаннями, відповіді на які допоможуть учневі краще зрозуміти авторський задум. До того ж, робота за питаннями розвиває спостережливість, увагу, творчі здібності.


Заняття з хрестоматією подарують дитині безліч захоплюючих хвилин у світі літератури, сприятимуть формуванню естетичного смаку, аналітичного мислення, розширять культурний світогляд. Адже кожен літературний твір – це не лише джерело естетичного задоволення. Це модель світу, втілена автором. І що знайти для себе в цьому світі, кожен читач вирішує сам. Читати – означає мандрувати безліччю шляхів, проживати життя з улюбленими героями, отримувати відповіді на питання, актуальні в реальності. Якщо дитина усвідомить це змалечку, вона побачить перед собою безмежний океан можливостей, її життя вже ніколи не буде сірим та сумним. Бо, читаючи, ми відточуємо майстерність своєї думки, а думка – джерело всіх дій.

«Скажи мені, що ти читаєш, і я…» - цю фразу можна продовжувати з безліччю варіацій. Бо те, що людина читає, і чи читає взагалі, - це відображення її вибору світу, в якому вона хоче жити. Давайте жити у світі «людей освічених» - нової, прогресивної ланки еволюції.
 
(Н. С. Полулях, кандидат філологічних наук)


Назад