Корисна iнформацiя

Державне космічне агентство України: двадцять кроків у космос

15.05.2014

Державне космічне агентство України: двадцять кроків у космос

Багато світових досягнень у сфері освоєння космосу безпосередньо пов’язані з Україною, її високим науково-технічним потенціалом та потужним промисловим виробництвом. Численні українські наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР – від перших польотів у космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран».

Тож закономірно, що 29 лютого 1992 року Указом Президента України створене Національне космічне агентство України (з 2011 р. – Державне космічне агентство (ДКАУ). Це дозволило нашій країні розпочати проведення власної державної політики в сфері дослідження та використання космічного простору.

За двадцять років існування Державне космічне агентство України досягло низки стратегічних результатів.

У серпні 1995 р. вперше під юрисдикцією України було здійснено запуск супутника дистанційного зондування Землі «Січ-1». Ця подія забезпечила визнання України як космічної держави на міжнародній арені.

У квітні 1996 р. Національне космічне агентство України та Національна академія наук України заснували Інститут космічних досліджень. У цьому ж році створено Національний центр управління та випробувань космічних засобів (м. Євпаторія), який займається управлінням польотів космічних апаратів, контролем космічного простору, прийомом та обробкою спеціальної наукової інформації.

19 листопада – 5 грудня 1997 р. відбувся політ у космос першого космонавта України Леоніда Костянтиновича Каденюка. Тоді ж у космосі побували Державний Герб, Конституція та Прапор України, пролунав Гімн незалежної держави.

У 1998 р. сформовано національну космічну галузь через включення до сфери управління Агентства підприємств та організацій, які тривалий час працювали у цьому напрямі.

Державне космічне агентство зберегло виробничу та наукову базу галузі, досягло певних успів у розробці та виробництві сучасних ракет-носіїв, космічних апаратів тощо. Зараз до сфери управління ДКАУ входять понад тридцять промислових підприємств, науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро різних форм власності, в яких працюють 26 тис. висококваліфікованих фахівців.

Лідери у галузі створення ракетно-космічних комплексів і систем – державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» імені  М. К. Янгеля», казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал», виробниче об’єднання «Київприлад», об’єднання «Комунар», акціонерні товариства «Хартрон» та «Інститут радіотехнічних вимірювань». Головним підприємством, що випускає ракети-носії та космічні апарати, є виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова».

Реально оцінюючи можливості внутрішнього ринку космічних послуг, наприкінці XX століття Агентство розпочало активно працювати на зовнішньому ринку. Підтвердження цьому – Міжнародний проект «Морський старт». Його засновниками виступили потужні фірми із чотирьох країн світу: «Боїнг» (США), РКК «Енергія» (Росія), КБ «Південне» і «Південмаш» (Україна), «Кварнер» (Норвегія).

Суттєвим здобутком космічної галузі України є створений за міжнародними угодами комерційний проект «Дніпро». Це вдале поєднання відповідальності за знищення стратегічних балістичних ракет SS-18 та розумного практицизму: ліквідація ракети методом запуску в космос з корисним навантаженням.

У грудні 2004 р. запущено в космос супутник дистанційного зондування Землі «Січ-1М» та перший український мікросупутник «Мікрон». У квітні 2007 р. було виведено на навколоземну орбіту космічний апарат нового класу – 150-кілограмовий супутник «Єгиптсат», створений на замовлення Єгипту. Ця подія засвідчує новий якісний етап в космічній діяльності України – вихід на міжнародний ринок створення, запуску та введення в експлуатацію сучасних супутників дистанційного зондування Землі.

Найважливішим кроком для забезпечення незалежного виходу України в космос стало будівництво нового стартового комплексу в Бразилії на космодромі «Алкантара» для української ракети-носія «Циклон-4».

У вересні 2007 р. було створене спільне бінаціональне підприємство «Алкантара-Циклон-Спейс». У вересні 2010 р. розпочато масштабне будівництво в Бразилії. В Україні працюють над створенням ракети-носія та вузлів і агрегатів наземного комплексу. Для реалізації проекту задіяні 78 українських підприємств та організацій, робочими місцями забезпечені понад 10 тис. працівників.

17 серпня 2011 р. ракетою-носієм «Дніпро» здійснено запуск сучасного космічного апарату дистанційного зондування Землі «Січ-2» вагою 176 кг. Запуск був присвячений 20-й річниці Незалежності України та 100-річчю від дня народження головного конструктора ракетно-космічної техніки, академіка Михайла Ягеля.

13 лютого 2012 р. з космодрому «Куру» у Французькій Гвіані відбувся перший пуск нової європейської ракети-носія легкого класу «Вега», на верхньому ступені якої встановлено маршовий двигун, розроблений та виготовлений в Україні. Двигун успішно відпрацював за заданою циклограмою, ракета-носій повністю виконала програму польоту. 7 травня 2013 р. здійснено запуск другої ракети-носія «Вега».

21 квітня 2013 р. з космодрому «Уоллопс» (США) відбувся успішний старт ракети-носія середнього класу «Антарес». Основна конструкція першого ступеня розроблена КБ «Південне» та виготовлено ВО «Південмаш». У виготовленні ракети-носія задіяні інші підприємства галузі: «Хартрон», «Київприлад», «ЧЕ-ЗАРА» та ін.

Цих результатів вдалося досягти завдяки високому професіоналізму працівників космічної галузі, сучасному менеджменту, прийняттю кваліфікованих управлінських рішень та зваженій кадровій політиці.
Сьогодні Державне космічне агентство України спільно з провідними підприємствами галузі виконує нові стратегічні проекти.

Усвідомлюючи цю високу місію, Державне космічне агентство України вступило у своє третє десятиліття…

Міжнародні космічні проекти
За роки незалежності України з 4-х закордонних космодромів здійснено 128 пусків ракет-носіїв української розробки й виробництва та виведено на навколоземні орбіти понад 230 різноманітних супутників на замовлення 20 країн світу.

Проект «Дніпро»
Конверсійний українсько-російський проект «Дніпро» передбачає переобладнання міжконтинентальних балістичних ракет SS-18 («Сатана»), розроблених і виготовлених в Україні, у космічний носій «Дніпро». Для реалізації проекту створено Міжнародну космічну компанію «Космотрас». З квітня 1999-го по травень 2013 року з космодрому «Байконур» і пускового майданчика «Ясний» (РФ) здійснено 17 пусків ракет-носіїв «Дніпро» та запущено в космос 64 космічні апарати на замовлення 15 країн світу.

Проект «Морський старт»
Реалізація унікального проекту «Морський старт» здійснюється Міжнародною компанією «Сі Лонч». У складі плавучого ракетно-космічного комплексу використовується ракета-носій «Зеніт», яка розроблена КБ «Південне» і виготовляється на Південному машинобудівному заводі.
З квітня 1999-го по травень 2013 р. з морської платформи здійснено 35 пусків ракет-носіїв «Зеніт-3SL» з космічними апаратами телекомунікаційного призначення.

Проект «Наземний старт»
Реалізація проекту здійснюється компанією «Міжнародні космічні послуги». У складі наземного ракетно-космічного комплексу використовується ракета-носій «Зеніт» української розробки та виготовлення. З квітня 2008-го по травень 2013 р. за програмою «Наземний старт» здійснено 8 успішних пусків ракет-носіїв «Зеніт-3SLБ» з космодрому «Байконур».

(За матеріалами міжнародного
бізнес-журналу преміум-класу
«Імідж-ua», №1, 2013)

Назад
Яндекс.Метрика