Українська мова та література. Власне висловлення (твір-роздум)

код:
Ф10618У

У 45

Українська мова та література. Власне висловлення (твір-роздум). — Х. : Вид-во «Ранок», 2010. — 144 с. — (Серія журналу «Вісник ТІМО»).

ISBN 978–611–540–244–1.

Посібник містить матеріали, які допоможуть випускникам підготуватися до написання відкритого тесту з української мови та літератури, а саме — власного висловлення (твору-роздуму): докладні рекомендації, як написати такий твір, і зразки творів-роздумів.

Призначено для тих, хто складатиме іспит на зовнішньому незалежному оцінюванні 2010 року.

ББК 74.268.1Укр

Для використання компьютерного тесту скачайте безкоштовно з нашого сайту програму MyTest!

Мова:
укр.
кількість сторінок:
144
розмір файлу:
0,93 МБ
Цiна: 15 грн 10 грн
Спосіб оплати: Придбати Придбати
детальнiще про засiб оплати детальнiще про засiб оплати

Здійснюючи покупку нашої продукції Ви приймаєте умови ліцензійної угоди

  • Для використання даного товару скачайте безкоштовно Adobe Reader
  • Для використання даного товару скачайте безкоштовно MyTest

Змiст

Як написати власне висловлення (твір-роздум). 3

ДІМ, РОДИНА , БАТЬКІВЩИНА

Добра дитина — батькам сад, лиха дитина — горе 7

Маємо все! Ні купити його, ні продати! З віку передано —передамо у віки. (Б. Олійник). 8

Допоки зростаєш — дорогу життя прокладаєш. 9

Вітчизно, Матере, Жоно! Недоля ця, коли б не ти, мене косою підкосила б… (В. Стус). 10

Немає краю без звичаю 12

Людина без Батьківщини — як соловей без пісні . 13

Жінка — не лише тло для чоловічої життєдіяльності, об’єкт його пристрастей і намірів. (Л. Таран) 14

УКРАЇНА . ВИХОВАНН Я НА ЦІЇ

І темний ряд євангельських історій звучить як низка темних алегорій про наші підлі і скупі часи… (М. Зеров) 15

Чиста совість є правдивою та єдиною радістю. (Ф. Прокопович)17

Держава не твориться в будуччині, держава будується нині. (О. Ольжич) . 19

Риси характеру народу мають вплив і на його історичну долю. (І. Сікорський). 21

Що город, то норов, що село, то звичай. (Народна мудрість) . 23

Де співають, там охоче лишайся жити, лихі люди не мають пісень. (Ф. Шіллер) . 26

Освіта і виховання є найважливішими компонентами культури, яка в усьому світі розвивається національними шляхами. (Ю. Руденко) 28

Якщо (коли) в людини є народ, тоді вона уже людина. (Л. Костенко) 30

Усе в природі тягнеться до слова, немов тумани тягнуться до дня. І річ не в тім, наскільки гарна мова, а річ у тім, наскільки не брехня. (С. Чернілевський) 32

Не біймось називатися народом — історія нам страху не простить. (С. Чернілевський). 34

Душа тисячі літ шукає себе в слові. (Л. Костенко) 36

Господь багатий нас благословив дарами, що нікому не відняти: любов і вічність, туга і порив, відвага і вогонь самопосвяти. (О. Ольжич) 38

Врятує вроду і себе людина. (П. Филипович). 39

Тільки той життя достоїн, хто кохає рідний край. (В. Сосюра) 41

Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне. (П. Тичина) 43

Народ накладає на своїх богів печать своєї національності. (І. Нечуй-Левицький) . 44

ТИ ЗНА ЄШ, ЩО ТИ — ЛЮДИНА ?

Скромність — прикраса мудрості 45

Життя — найдосвідченіший учитель. 47

Звичайна собі мить, звичайна хата з комином. На росах і дощах настояний бузок. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, а післязавтра — казкою казок. (Л. Костенко) 48

Жінка символізує собою цілісність світу, де тілесне і духовне існують у невід’ємному, одне в одному… (О. Лагутенко) 50

В епоху спорту і синтетики людей велика ряснота. Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста. (Л. Костенко) 52

Вщухає суєтна тривога, і в небесах я бачу Бога, і Боже слово на землі. (І. Світлична) 54

За мить упасти може світ, який творили сотні літ.

Чому добро таке повільне, а зло швидке, як динаміт? (Д. Павличко)56

Ідеал — це вершина, до якої ідеш все життя. 58

Високі до неба є сходи, глибокі є безвісті тьми… (Б.-І. Антонич). 59

Є два світи: один круг нас, а другий — це ми; між ними вічна боротьба лягає на життя клеймом наруги. (Б.-І. Антонич) 62

Як важко все життя до себе йти, дивитись в небо, чашею пролите,— спинятися, наводити мости і за собою зразу ж їх палити. (Л. Первомайський) . 63

Життя — щонайтрудніше із мистецтв. (Б.-І. Антонич) 65

Робити щасливими інших — найпевніший спосіб самому стати щасливим66

Людина доти є людина, доки не втратила здатність бачити, крім потворностей життя, і його красу. (О. Гончар). 67

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне. (М. Рильський). 68

А спробуй відшукай людину на всю велику Україну.

Мигочуть тіні з-зі плеча. Безмовні тіні… (В. Стус) 69

МИНУЛЕ І МАЙБУТНЄ

Перевага там, де сміла сила в правім бою. (Б. Грінченко). 70

Маємо все! Ні купити його, ні продати! З віку передано —передамо у віки. (Б. Олійник). 73

Історичний розвиток людства мав два якісних стрибки, які змінили зразок художньої культури: перший пов’язаний із переходом від усного висловлювання думки до її письмової фіксації, другий полягає в переході від друкованого тексту до аудіовізуального вираження художнього образу . 74

Стане вічністю кожна хвилина з тих, що так нам сьогодні болять. Наша пам’ять — велика долина, де невидимі храми стоять. (О. Пахльовська). 76

На життєвій дорозі в людини — одна вершина чи й нема вершини. А генії — мов сонце у путі, воно ж виходить у зеніт щоднини. (Д. Павличко) . 78

Минуле? Там не змінимо ні йоти. Майбутнє? Клич до творчої роботи. (Д. Павличко). 79

Геть за минулим спалено мости. Попереду ясна тріпоче ватра. Крізь неї, мов крізь себе, треба йти. (В. Стус). 80

І пил віків, і сон старовини, і вмерлої минувшини омани,— яким вабливим видивом вони спливають, коли слушний час настане. (Л. Первомайський) . 81

Скорившись застарілій сліпоті, нелегко в русі днів збагнути сутнє. Вклякають над минувшиною ті, хто віри позбувається в майбутнє. (Л. Первомайський). 82

Минуле — не уламки погребальства. В нім витоки сьогоднішнього дня. Земля не пробачає вже недбальства, лінивості і нехіті знання. (С. Чернілевський) 83

Архітектура і скульптура — не що інше, як літопис світу.

(М. Гоголь) 84

ПРОБЛЕ МИ СУЧАСНОСТІ

Годі побудувати щось словом, коли те саме руйнувати ділом. (Г. Сковорода)85

У чужій хаті завжди добре: ні клопоту про воду, ні турботи про дрова87

Людина, байдужа до рідної мови,— дикун. (К. Паустовський) . 88

Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня? (Л. Костенко) . 89

Чорнобиль сьогодні — своєрідний дозиметр нашої совісті. (В. Дрозд) 90

Кричали «біс», пишались зробленим, прогрес любили над усе, летить лелека над Чорнобилем, нікому діток не несе.

(Л. Костенко) . 92

ХХІ століття — це епоха «змішувального спрощення», як називали її К. Леонтьєв та Х. Ортега-і-Гассет . 94

Початок ХХІ століття — це етап над інформаційного суспільства, де панує «екстаз комунікації», коли всі хочуть мати інформацію, але нічого не хочуть знати по суті.

(Ж. Бодріяр)96

Цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні береже.

(Л. Костенко) . 98

О, не взискуй гіркого меду слави! Той мед недобрий від кусючих бджіл. (Л. Костенко). 100

Хто вона? Зона? Епоха? Доля? Смерть? Так, я вже знаю хто — Чорнобильська Мадонна! Тебе вкрутила в чорну круговерть чи вилонила з молодого лона? (І. Драч) 102

Нащо нам чужого бога, свій стоїть біля порога 104

НА ВЧАННЯ. ШКОЛА . ЖИТТЯ

Ніколи глянути вгору, час — мов летить на крилі.—

Любий, щоб глянути вгору, ми й живемо на землі.

(В. Базилевський) . 106

На життєвій дорозі в людини — одна вершина чи й нема вершини. А генії — мов сонце у путі, воно ж виходить у зеніт щоднини. (Д. Павличко) 108

Корінь навчання гіркий, а плід його солодкий 110

Нам слід пам’ятливими бути: простити — не значить забути, а добрість — не є сліпота. (І. Муратов). 111

Терпіння — шлях до перемоги . 113

Як хто посіє в юності, так пожне в старості.(Г. Сковорода). 114

У людей з різними природними нахилами і життєві шляхи різні. (Г. Сковорода). . 115

ЛЮБОВ — ВЕЛИКЕ ПОЧУТТЯ

Де любов у хаті, там люди багаті 116

В одному серці два кохання не вмістяться 117

Справжня любов народжується тільки в серці, що пережило турботи про долю іншої людини. (В. Сухомлинський) 118

Але життя росте лише з любові, лише краса людей навчає жить. (Д. Павличко) . 119

Блажен, хто не навчився жить, блажен, хто зна — любить… (В. Стус) . 121

В любові є повстання, в повстанні є любов. (В. Сосюра) 122

МИТЕЦЬ І МИСТЕЦТВО

Мистецтво — це суспільна вартість. (Б.-І. Антонич) 123

Його в обличчя знали вже мільйони. Екран приносить славу світову. Чекали зйомки, зали, павільйони,— чекало все!

Іван косив траву. («Іванові Миколайчукові» Л. Костенко) 124

Життя коротке, та безмежна штука і незглибиме творче ремесло. (І. Франко)125

Не так страшна та річка Лета, не так цензура та гірка, як самознищення поета брехнею власного рядка. (Л. Костенко) . 127

Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. (Л. Костенко). 128

Пісня і праця — великі дві сили! Їм я до скону бажаю служить… (І. Франко) 129

Що доля нелегка,— в цім користь і своя є. Блаженний сон душі мистецтву не сприяє. (Л. Костенко). 130

Краще в одного розумного бути у любові та пошані, ніж у тисячі дурнів. (Г. Сковорода) . 132

ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ

Як дерево хлібне й небо срібне потрібен світові пророк. (С. Чернілевський). 134

Як тісно в пам’яті сторіч! Як рідко зводяться титани! (Л. Костенко) . 137

Нема парадоксів Ейнштейна — лише парадокси буття. (В. Базилевський) . 139
Яндекс.Метрика